- дьоготь
- [д’о/гот']
д'о/гт'у, ор. д'о/гтеим, м. (ў) д'о/гт'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
дьоготь
Смотреть что такое "дьоготь" в других словарях:
дьоготь — деготь tar Teer продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам’яного вугілля, сланців тощо. В’язка бура або чорна рідина; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці вугілля, торфу та ін. в умовах невисоких температур (500…… … Гірничий енциклопедичний словник
дьоготь — гтю, ч. Темна густа в язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється за сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам яного вугілля … Український тлумачний словник
дьоготь — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дігтярувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Робити дьоготь. 2) Продавати дьоготь … Український тлумачний словник
дьогтьовий — а/, е/. Прикм. до дьоготь. Дьогтьовий запах. || Який вигот. дьоготь. Дьогтьовий завод. || Вигот. з дьогтю, з дьогтем … Український тлумачний словник
Усов, Константин Глебович — Константин Усов Костянтин Усов … Википедия
вигнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вигнати. 2) тех. Добутий способом перегонки з якоїсь речовини (про дьоготь, спирт і т. ін.) … Український тлумачний словник
діготь — гтю, ч., діал. Дьоготь … Український тлумачний словник
дігтяр — а/, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь … Український тлумачний словник
дігтярний — а, е. Прикм. до дьоготь. || Вигот. з дьогтю; який має домішки дьогтю … Український тлумачний словник
